Клопотання про надання притулку
Останнє оновлення: 11/4-2023
Ви повинні подати клопотання про надання притулку в одному з приймальних відділів Міграційної служби. Відділи Міграційної служби, що приймають заяви, розташовані в Гетеборзі, Мальме і Стокгольмі.
Діти, які приїжджають до Швеції без батьків, також можуть подати клопотання про надання притулку в Бодені, Норчепінге, Сундсваллі, Умео, Уппсалі і Еребру.
Кожне клопотання про надання притулку розглядається індивідуально. Це означає, що Міграційна служба буде розгляди причини, які є саме у вас для пошуку притулку.
Для подачі клопотання про надання притулку слід зробити наступне:
- Заповнити анкету з даними, вказавши ім'я та прізвище, громадянство, родину та інше.
- Надати паспорт або інші документи, що посвідчують особу.
- Сфотографуватися.
- Залишити відбитки пальців. Відбитки пальців використовуються для перевірки, чи зверталися ви з клопотанням про надання притулку, а також чи у вас є дозвіл або заборона на перебування в інших країнах Європи.
- Розказати про себе працівникам Міграційної служби. За допомогою перекладача ви зможете розповісти, чому ви залишили свою рідну країну і як дісталися до Швеції.
- У разі відсутності власних грошей — подати заяву про надання фінансової допомоги. Вам видадуть банківську карту і інформацію про те, на яку фінансову допомогу ви можете подати заяву.
- Отримати інформацію про процес надання притулку, наступні кроки, і що вам потрібно зробити.
- Отримати інформацію щодо практичних питань. Наприклад, про право на житло і медичну допомогу, а також шкільну освіту для дітей.
Після подання клопотання про надання притулку ви отримаєте квитанцію, що підтверджує факт подання заяви.
Інспектор Міграційної служби продивиться вашу заяву про надання притулку — ознайомиться з вашою розповіддю, перевірить результати пошуку по вашим відбиткам пальців. Це дозволить визначити, у якому обсязі слід провести розслідування щодо вашої заяви.
Вам можуть призначити юридичного повіреного, якщо інспектор вважатиме, що у вас є така потреба. Юридичний повірений — це юрист або адвокат, який може допомогти вам з клопотанням про надання притулку.
Якщо у вашому клопотанні бракує якоїсь інформації, інспектор з вами зв’яжеться. Наприклад, якщо ви не додали до свого клопотання документи, що посвідчують особу.
У Міграційній службі можуть бути великі черги, і, можливо, вам доведеться довго чекати, перш ніж вас запросять на співбесіду. Час очікування варіюється. Всі клопотання про надання притулку різні і, отже, вимагають різного часу для розгляду.
Коли настане ваша черга проходити співбесіду, Міграційна служба надішле вам листа. У листі буде зазначено час і місце зустрічі з інспектором Міграційної служби.
Якщо ви змінюєте місце проживання, дуже важливо повідомити про це Міграційну службу, щоб вони могли надсилати вам листи на актуальну адресу.
В ході співбесіди у вас буде можливість розказати про себе і пояснити, чому вам довелось рятуватись зі своєї країни, а також що, на вашу думку, станеться з вами, якщо вам доведеться туди повернутись.
Під час співбесіди ви зобов’язані говорити правду. Повідомити всі причини, з яких ви шукаєте притулок — це ваша відповідальність. Забороняється приховувати деталі, що можуть мати значення для розгляду вашого клопотання про надання притулку. Якщо ви кажете неправду або згодом змінюєте свою розповідь, це може вплинути на те, як Міграційна служба оцінюватиме ваше клопотання. Якщо у вас є додаткові докази, які ви бажаєте представити Міграційній службі, вам слід взяти їх з собою на співбесіду.
Після співбесіди Міграційна служба проведе оцінку вашої справи, і ви отримаєте рішення про те, чи буде ваше клопотання про надання притулку ухвалено або відхилено.
Підстави для надання притулку дитині повинні розглядатися індивідуально, тому що вони можуть відрізнятись від підстав батьків.
Діти, які подають заяву про надання притулку разом зі своїми батьками, з дозволу батьків мають право зустрітися з інспектором міграційної служби. Під час бесіди з дитиною для виявлення її підстав шукати притулок, інспектор Міграційної служби повинен адаптувати стиль спілкування до віку, зрілості та стану здоров'я дитини.
Дитина має право на те, щоб під час бесіди з нею був дорослий. Це може бути один за батьків, інший опікун або юридичний повірений. Несупроводжувані діти завжди мають право на присутність свого опікуна під час бесіди.
