Розвиток держави загального добробуту на основі прав людини та гендерної рівності

У 1809 році шведського короля було скинуто з престолу в результаті державного перевороту. З тих пір шведські королі вже не мали такої великої влади як раніше. Коли у народу з'явилося більше можливостей приймати рішення, Швеція змінилася. Багато змін були корисними для всіх людей і всієї країни. Наприклад, було вирішено, що всі діти мають право вчитися читати, писати та рахувати. Для цього було побудовано більше шкіл і підготовлено більше вчителів. Але не всі діти мали можливість ходити до школи, адже багато сімей займались сільським господарством, і діти мали допомагати по дому і на городі.

Був запроваджений абсолютно новий вид шкіл, де освіту могли отримувати дорослі. Університети існували і раніше, але вступити туди міг не кожний. Для цього потрібно було мати шкільну освіту, і, до того ж, спочатку там могли навчатись тільки чоловіки. Але нові навчальні заклади були відкриті для кожного. Вони називалися вищими народними школами і були призначені для всіх людей, для народу. Для створення справедливого суспільства важливо, щоб кожен міг отримати освіту.

Наприкінці XIX століття багато робітників мали довгі робочі дні та низьку заробітну плату. Вони заснували спеціальні організації, щоб спільно боротися за поліпшення умов праці. Ці організації існують і зараз і називаються профспілками. На знак протесту проти несправедливих умов праці робітники іноді відмовлялися працювати, тобто оголошували страйк. Страйк був засобом боротьби за покращення прав.

У 1889 році була заснована Соціал-демократична робітнича партія. Її заснували робітники, що хотіли покращення умов праці. Вони боролись за рівноправність і більш справедливе суспільство.

У той час голосувати на парламентських виборах могли тільки певні групи населення. Наприклад, вирішальними для права голосу були рівень доходу і стать. Люди вважали це несправедливим, і, як чоловіки, так і жінки, вступали до різних об'єднань. Вони боролися за те, щоб більше людей отримали право голосу. Це зайняло багато часу, але врешті-решт зміни відбулись.

Боротьба за виборчі права для кожного тривала. Крок за кроком виборча система ставала справедливішою, і врешті-решт право голосу отримали майже всі, а не тільки багаті і впливові.

Робітники продовжували боротися за поліпшення умов праці, і в 1909 році відбувся великий страйк. Загалом по всій країні страйкувало 300 000 робітників. У 1931 році військові застрелили п'ятьох страйкуючих робітників в Одалені під час мирної демонстрації. Ця подія показала, наскільки сильними були протистояння різних груп у шведському суспільстві.

Ще одна група, яка боролася за свої права і проти дискримінації, – це гомосексуалісти. У XIX столітті чоловіка могли засудити до двох років каторжних робіт за інтимні стосунки з іншим чоловіком. У 1944 році гомосексуалізм був узаконений у Швеції, але він продовжував класифікуватись як хвороба до 1979.

У Швеції живуть люди, що належать до багатьох національностей та етнічних груп. П'ять з цих груп живуть на території Швеції вже дуже довгий час. Євреї, роми, саами, шведські фіни та торнадальці є п'ятьма визнаними національними історичними меншинами Швеції. Саами також визнані корінним народом. Саами мають давні і дуже міцні зв’язки з великою територією на півночі Швеції, Норвегії, Фінляндії та Росії, що називається Сапмі.

Саами та інші національні меншини історично не мали тих прав, що були у інших шведів, і до них ставились несправедливо. Наприклад, їм було важче влаштуватися на роботу, а деякі не мали можливості відвідувати ті ж школи, що й інші. Шведський уряд визнав порушення прав та приниження гідності цих груп. У 2000-х роках права національних меншин покращилися.

У 2009 році були заборонені дискримінація та менш прихильне ставлення до осіб за ознакою статі, етнічної приналежності, релігії, функціональних обмежень, сексуальної орієнтації або віку. Того ж року одностатевим парам, тобто двом чоловікам або двом жінкам, було надано право усиновлювати дітей.

У 2013 році було скасовано закон, відповідно до якого при зміні юридичної статі люди мали проходити процедуру стерилізації. Юридична стать – це стать, зазначена в реєстрі населення, у паспорті та в інших документах, виданих державними службами.

У 2020 році Швеція вирішила на законодавчому рівні закріпити всі положення Конвенції про права дитини.

У 1801 році народилася жінка на ім'я Фредріка Бремер. Вона боролася за право жінок на освіту та юридичну дієздатність, а також за інші права, які на той час вже мали чоловіки. У той час це була важка боротьба, і Фредріка Бремер стала зразком для багатьох інших жінок. Завдяки їй інші також почали боротися за зміну умов життя дівчат і жінок.

Раніше більшість рішень у житті жінок приймали чоловіки, але в цей період жінки отримали більше можливостей приймати власні рішення. Наприклад, заміжнім жінкам було дозволено самостійно розпоряджатися своїми грошима. Жінкам також було надано право вирішувати, за кого виходити заміж, а чоловікам заборонили бити своїх дружин.

У 1919 році жінки отримали право голосу на політичних виборах, а з 1921 року вони змогли балотуватись у парламент. Жінки-політики вже багато років відіграють важливу роль, в тому числі в питаннях гендерної рівності та прав дітей.

У 1930-1940-х роках було прийнято багато рішень важливих для жінок з дітьми. Наприклад, пологи у лікарні стали безкоштовними, а звільняти жінок з роботи через вагітність було заборонено. Були засновані спеціальні центри дитячої консультації і побудовано краще житло для сімей з дітьми.

У 1960 році був прийнятий закон, згідно з яким оплата роботи чоловіків і жінок має бути однаковою, якщо вони виконують однакові обов’язки.

У 1960-х роках жінкам було надано право розпоряджатись власним тілом, наприклад, приймати протизаплідні таблетки, щоб не завагітніти. У шлюбі чоловікам було заборонено примушувати своїх дружин до сексу. У 1970-х роках набув чинності закон, що дає жінкам право переривати вагітність, тобто робити аборт.

До 1974 року існувала материнська допомога – фінансова підтримка для жінок, що перебували вдома з маленькими дітьми. У 1974 році вона була замінена на декретні виплати, що дозволило чоловікам також брати декретну відпустку і отримувати фінансову допомогу. Крім цього, з'явилося більше дитячих садків і груп продовженого дня для дітей. Таким чином жінкам стало легше повертатись до трудового життя і заробляти власні гроші після народження дітей.

Також було вирішено, що кожна людина повинна сплачувати податок зі своєї власної зарплати. Це називається роздільним оподаткуванням. До цього подружні пари платили податки зі свого сукупного доходу. Новий закон дозволив жінкам зберігати значнішу частину своєї зарплати.

Жінки не завжди мали право працювати за тими ж професіями, що і чоловіки. Останньою професією, яку дозволялося мати тільки чоловікам, була професія військового. Але з 1989 року жінки отримали право працювати на військових спеціальностях. Це означає, що тепер жінки у Швеції можуть працювати за будь-якою професією.

У 1999 році на законодавчому рівні було заборонено купувати сексуальні послуги.

У 2018 році було вирішено, що той, хто хоче вступити у сексуальний контакт з іншою особою, має переконатись, що ця особа також цього хоче. Тобто, незаконно займатися сексом з кимось, якщо ви не впевнені, що людина цього хоче.

Система виплати декретних виплат продовжує розвиватись, і все більше чоловіків йдуть у відпустку по догляду за маленькими дітьми. Але жінки все ще беруть більше днів декретної відпустки, ніж чоловіки.