У разі смерті

Останнє оновлення: 21/12-2022

Про Швецію — матеріал для соціальної орієнтації.

Цей текст присвячений тому, що треба робити у разі смерті людини. Ви прочитаєте про похорони і про те, яку допомогу можна отримати у їх організації. Ви також дізнаєтеся про те, що слід враховувати після смерті людини.

Дві руки тримають запалену свічку.

Фото: Pixabay

У цьому тексті також розповідається про спадкування та інші юридичні та економічні питання, що можуть виникнути після смерті людини. Крім цього, у вас буде нагода поміркувати про ваше ставлення до донорства органів.

Ви маєте право на повноцінне життя у будь-якому віці і відсутність дискримінації за віком. У вас також є право на хороше здоров’я. Незалежно від віку ви маєте право на соціальні контакти, дохід і безпеку. Ви маєте право бути активною частиною суспільства і впливати на власне життя.

У Швеції люди з хорошим здоров'ям можуть вести активне і повне життя протягом багатьох років.

Як і на інших етапах життя, у похилому віці можна отримувати різні види підтримки і допомоги, що забезпечуються системою медико-соціальної допомоги літнім людям, оскільки Швеція є державою загального добробуту.

Слово «помирати» шведською може перекладатись як «dö» або «avlida», а померлого («den döde») можуть також називати покійним («den avlidne»). Ці слова мають однакове значення. В Швеції люди зазвичай помирають у лікарні або в будинку престарілих. Якщо людина помирає вдома, повинен прийти лікар і констатувати смерть. Якщо померла особа нещодавно отримувала медичну допомогу, можна звернутися до відповідального медичного працівника, що допоможе організувати приїзд лікаря. Ви також можете зателефонувати за номером екстреної допомоги 112 і повідомити, що сталося.

У деяких випадках лікар має провести огляд тіла померлого, щоб виявити причину смерті. Для цього тіло транспортують до лікарні. У різних культурах та релігіях існують різні правила поводження з мертвим тілом. Якщо у вас є побажання щодо транспортування, ви можете поговорити з тими, хто приїде забрати тіло.

Близьким завжди надається можливість попрощатись. У лікарнях і будинках престарілих зазвичай є спеціальні кімнати, де близькі можуть побачити тіло і попрощатися з померлою людиною. У таких кімнатах часто буває приглушене освітлення. Також зазвичай є запалена свічка і, можливо, ваза з квітами. Ви можете також висловити інші побажання. Персонал завжди намагається створити умови, щоб близькі могли попрощатися з померлим так, як вони бажають.

Коли людина вмирає, у деяких випадках є можливість вилучити з мертвого тіла органи і пересадити їх хворим людям, які їх потребують. Це називається донорством. Якщо ви хочете після своєї смерті стати донором органів, ви можете повідомити про це своїх родичів або зареєструватися в реєстрі донорів. Це можна зробити на сайті Управління охорони здоров'я та соціального забезпечення. Органи донора можуть подарувати іншій людині шанс на довше і краще життя.

Які традиції, пов’язані зі смертю, існують у країні або країнах, де ви жили раніше?

Що ви думаєте про донорство органів?

Похорон

Похорон зазвичай організовується відповідно до різних звичаїв і традицій. Це може бути важливо як для померлої людини, так і для її родичів і близьких.

Зазвичай для похорону користуються послугами похоронного бюро, тобто компанії, що допомагає родичам спланувати та організувати похорон. Послугами похоронного бюро можна користуватись незалежно від вашої релігії. Ви також можете звернутися за допомогою у плануванні похорону до священика, рабина, імама або іншого релігійного представника. Інший варіант — звернутися до відповідального за організацію похорон у муніципалітеті. Це посадовець, чиїм обов’язком є забезпечення похоронів осіб, що не є членами Церкви Швеції, відповідно до їх звичаїв.

Похоронна церемонія

Похоронні церемонії можуть проводитися в різних місцях, наприклад, у церкві, каплиці або іншому релігійному спорудженні. Церемонію проводить представник релігійної громади. Також можна провести похорон без релігійних елементів. Така церемонія називається цивільною, і її можна провести, наприклад, у каплиці на кладовищі, в парку або на природі.

Поховання та кремація

Згідно зі шведською традицією, тіло кладуть в труну, яку під час поховання цілком закопують у землю на кладовищі. При кремації труну і тіло спалюють дотла. Потім прах поміщають в урну, яку закопують на кладовищі під власним надгробком або у меморіальному гаю. Також прах можна розвіяти поза кладовищем, наприклад у місці, що мало певне значення для покійного. В цьому випадку ви повинні отримати дозвіл Правління ленів.

Відповідно до Закону «Про похорон», поховання труни або кремація повинні відбутися протягом одного місяця з дня смерті. Відповідно до деяких релігій померлі мають бути поховані протягом декількох днів. Зазвичай це можна влаштувати.

Якщо ви хочете поховати померлого за кордоном, похоронне бюро може допомогти з транспортуванням тіла.

Повідомлення про смерть

Важливо, щоб ви якомога швидше повідомили сім'ю, родичів і друзів покійного про його смерть. Державні служби і страхові компанії інформуються про смерть автоматично, але з багатьма іншими компаніями вам доведеться зв'язатися самостійно. Можливо, у померлого була підписка на газети, телефонний абонемент та інші договори про постачання послуг, які необхідно скасувати. Інакше за них продовжуватимуть надходити рахунки. Можливо, ви також захочете закрити акаунти померлого в соціальних мережах.

Смерть близької людини часто є травмуючим переживанням. Важко встежити за всім, що потрібно зробити, коли у вас горе і вам сумно.

На веб-сайті Efterlevandeguiden можна знайти корисну інформацію, що допоможе вам у перший час після втрати. Наприклад, там є контрольний список, який може вам знадобитись.

Спадок

Коли людина помирає, гроші і речі покійного дістаються комусь іншому. Цей називається спадкуванням, а право на спадщину регулюється відповідними законами. Право на спадщину відрізняється для подружніх і неодружених пар.

Якщо покійний перебував у шлюбі

Якщо покійний перебував у шлюбі, його чоловік або дружина успадковує все майно, а спільні діти стають спадкоємцями після смерті чоловіка або дружини покійного. Але якщо у покійного були діти з іншою людиною, то вони одразу отримують свою частку спадщини.

Якщо покійний не перебував у шлюбі

Якщо покійний не перебував у шлюбі, все майно успадковують діти. Якщо дітей немає, то спадкоємцями стають батьки. Якщо батьки померли, то майно спадкують брати і сестри або їх діти.

Якщо спадкоємців немає

Якщо немає спадкоємців, гроші і речі померлого передаються до загального фонду спадкування, що фінансує проекти, спрямовані на допомогу дітям і дорослим з функціональними обмеженнями.

Якщо спадкоємець неповнолітній

Якщо спадкоємцем є дитина віком до 18 років, то спадщиною займається призначений дитині законний представник, чиїм обов’язком є допомога з фінансами. Законного представника призначає муніципалітет.

Заповіт

Якщо ви бажаєте самостійно призначити спадкоємців, можна скласти заповіт. Але це робиться за певними правилами. Наприклад, якщо у вас є діти, то вони завжди мають право на отримання своєї частки спадщини. Завжди консультуйтеся з адвокатом, перш ніж складати заповіт.

Люди, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, не будучи одруженими (шведською: «sambo»), не є спадкоємцями одне одного автоматично. Якщо неодружена пара бажає спадкувати майно одне одного, слід скласти заповіт.

Зверніться за допомогою до юриста

Поділ спадщини і інші питання, що виникають, коли хтось помер, можуть викликати проблеми, особливо якщо ви не є громадянином Швеції. Треба багато чого врахувати, але з цим вам може допомогти похоронне бюро. У них є свої власні юристи або вони можуть допомогти вам зв'язатися з юристом.

Опис майна

Опис майна — це документ, що перелічує всі активи і боргові зобов'язання померлої людини. Попіклуватись про складення опису мають спадкоємці.

Майно покійного

Майно покійного — гроші і речі, що залишаються після смерті людини. Спадкоємці володіють майном покійного спільно.

Поділ майна та спадкування у разі смерті

Коли вмирає особа, що перебувала у шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах, всі або деякі речі пари мають бути розділені порівну між ними. Це називається поділом майна. Проводити поділ майна — це необхідно, тому що можуть існувати інші люди, що мають право на майно покійного. Вони називаються спадкоємцями.

Половина речей при поділі майна належить партнеру/чоловіку/дружині покійного. Інша половина повинна бути розділена між спадкоємцями. Це називається поділом спадщини. Якщо померлий не перебував у шлюбі або фактичних шлюбних відносинах, розділ спадщини відбувається одразу, без попереднього поділу майна.

Поділ спадщини

Поділ спадщини відбувається, коли спадкоємці ділять між собою речі і гроші померлого. Наприклад, коли гроші переводяться з рахунку померлого на рахунок спадкоємця або коли спадкоємець отримує право власності на квартиру померлої людини.