Права дитини

Останнє оновлення: 22/3-2023

Конвенція ООН про права дитини (шведською також називається barnkonventionen) була прийнята в 1989 році. Ця конвенція містить права, які повинна мати кожна дитина, і поширюється на всіх осіб віком до 18 років, які проживають або перебувають у країні. Тобто, у тексті Конвенції дітьми називають також і підлітків.

Права викладені в окремих параграфах, що називаються статтями. Конвенція про права дитини налічує 54 статті, і 41 з них стосується прав. У решті статей пояснюється, як країни повинні працювати з конвенцією.

Статті 2, 3, 6 і 12 називаються основними принципами Конвенції про права дитини. Вони допомагають зрозуміти інші статті. Усі статті конвенції взаємопов'язані.

Омбудсмен із захисту прав дитини переписав і скоротив статті, щоб зробити текст більш зрозумілим. Статті також були згруповані за 10 темами, щоб можна було побачити, чого вони стосуються.

12. Ти маєш право висловлювати свою думку з будь-якого питання, яке тебе стосується. Дорослі повинні вислухати тебе і врахувати твою думку. Коли державна служба або суд розглядає питання або приймає рішення, що стосується тебе, тобі повинна бути надана можливість висловитись.

13. У тебе є свобода самовираження. Це означає, що ти маєш право шукати, отримувати та поширювати інформацію та думки.

14. Ти маєш право на свободу поглядів і думок. Ти маєш право слідувати своїм переконанням і сповідувати будь-яку релігію. Батьки можуть направляти тебе, але у жодному випадку не можуть контролювати твої думки.

15. Ти маєш право вступати до об'єднань та виходити з них за власним бажанням. Ти також маєш право брати участь у зібраннях, якщо вони є мирними.

7. Ти маєш право на ім'я і громадянство. Ти також маєш право знати, хто твої батьки (якщо це можливо), і на те, щоб вони добре про тебе піклувалися.

8. Ти маєш право на власну ідентичність. Ідентичність включає у себе громадянство твоєї країни, ім'я та родинні зв’язки. Якщо тебе позбавили ідентичності, тобі повинна бути надана допомога, щоб її з'ясувати.

17. Ти маєш право отримувати інформацію про події у твоїй країні та світі у зрозумілий для тебе спосіб, наприклад через газети та телебачення. Інформація, яку ти отримуєш, має допомагати тобі розвиватися і вести здоровий спосіб життя.

5. Твої батьки несуть за тебе відповідальність. Вони повинні підтримувати тебе порадами і направляти у здійсненні прав, які дає тобі Конвенція про права дитини.

9. Ніхто не має права розлучати тебе з батьками, окрім випадків, коли це необхідно для забезпечення твоїх інтересів. Наприклад, це може знадобитися, якщо батьки погано піклуються про тебе. Ти маєш право бачитися з обома батьками, якщо це не завдає тобі шкоди.

10. Якщо ви з батьками хочете возз'єднатися після розлуки, у вас має бути можливість звернутися за допомогою і, у міру можливостей, отримати її в країні проживання. Якщо твої батьки живуть в різних країнах і ви хочете зустрітися, вам має допомогти країна, в якій проживаєш ти.

18. Твої батьки несуть спільну відповідальність за твоє виховання та розвиток. Вони мають думати про те, що краще для тебе. Якщо твої батьки потребують підтримки, суспільство має її забезпечити, наприклад у вигляді охорони здоров’я та дошкільної освіти.

20. Якщо ти не можеш залишатися зі своєю сім'єю, ти маєш право на спеціальний догляд і допомогу. Ти маєш право на те, щоб про тебе піклувалися таким чином, що відповідає твоїм інтересам.

21. Країни, у яких дозволено усиновлення, повинні стежити за тим, щоб усиновлення відбувалося належним чином і щоб усиновленій дитині забезпечувались добрі умови життя. Державні служби мають завжди ґрунтувати свої рішення на твоїх інтересах.

2. Конвенція про права дитини забезпечує тобі та всім іншим дітям однакові права і рівну цінність. Нікому не дозволено тебе дискримінувати. Це означає, що ніхто не може ставитися до тебе гірше, ніж до інших. Також заборонено дискримінувати або карати за те, ким є або чим займаються твої батьки.

23. Якщо у тебе є фізична або розумова інвалідність, ти маєш право на повноцінне життя. Ти, як і всі інші, маєш бути в змозі відчувати гордість і впевненість у собі. У тебе повинна бути можливість брати активну участь у житті суспільства. Ти маєш право на особливий догляд та додаткову підтримку.

30. Якщо ти належиш до національної меншини або корінного народу, ти маєш право на мову, культуру і релігію, які ти поділяєш і практикуєш разом з іншими членами цієї групи населення.

3. Коли дорослі приймають рішення, що стосуються дітей, вони завжди повинні дбати про «найкращі інтереси дитини». Це означає, що дорослі завжди повинні думати про те, що добре для тебе і як певне рішення вплине на твоє життя. Тобі повинні бути забезпечені захист та догляд, яких ти потребуєш. Не менш важливо, щоб дорослі враховували «найкращі інтереси дитини», коли рішення стосується багатьох дітей.

6. Ти маєш право на життя і розвиток. Твоя країна повинна робити все можливе для забезпечення цих прав.

22. Якщо ти прибув/прибула до країни як біженець (з супроводом або без), ти маєш право на захист і допомогу. Тобі також повинна бути надана допомога для возз'єднання з сім’єю.

24. Ти маєш право на забезпечення найкращого можливого стану здоров’я. У разі хвороби ти маєш право на медичну допомогу та реабілітацію, які допоможуть тобі одужати. Ти також маєш право на захист від традиційних практик, які можуть завдавати шкоди.

25. Якщо тебе примусово помістили під опіку з метою захисту або лікування, ти маєш право на перевірку плану лікування, щоб переконатися, що все правильно.

26. Ти маєш право на соціальне забезпечення. У разі необхідності суспільство має забезпечити тобі житло, їжу та одяг.

27. Ти маєш право на такий спосіб життя, що дає тобі можливості для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Головну відповідальність за це несуть твої батьки, але якщо їм потрібна підтримка, вони повинні її отримати.

39. Якщо ти зазнав/зазнала будь-якої форми нехтування, експлуатації або насильства, ти маєш право отримати допомогу, щоб повернути добре самопочуття. Це також стосується випадків, коли тебе піддали катуванням або будь-якій іншій формі жорстокого, нелюдського або принижуючого гідність поводження чи покарання, або якщо ти побував/побувала на війні.

11. Заборонено вивозити тебе до іншої країни без дозволу обох батьків.

16. Ти маєш право на захист від незаконного втручання у твоє приватне життя. Це правило застосовується вдома або у іншому місці твого проживання або перебування. Наприклад, ніхто не має права читати твої листи чи щоденники без дозволу. Це також стосується всіх інших ситуацій, де залучені твої персональні дані. Ніхто не може завдавати шкоди твоїй честі або репутації. Закон повинен забезпечувати тобі надійний захист від будь-яких подібних зазіхань.

19. Ти маєш право на захист від усіх форм фізичного або психологічного насильства, нехтування, завдання шкоди, жорстокого поводження або іншої експлуатації.

32. Тобі повинно бути забезпечено захист від виконання шкідливої роботи, а також такої роботи, що заважає тобі ходити до школи або розвиватися іншими способами. Також заборонено експлуатувати тебе фінансово, наприклад, щоб хтось інший заробляв гроші від роботи, яку ти виконуєш безоплатно.

33. Країни несуть відповідальність за те, щоб захищати тебе від наркотичних речовин. Державні служби повинні стежити за тим, щоб тебе не експлуатували у виробництві або продажі наркотиків.

34. Ти маєш право на захист від усіх форм сексуальної експлуатації та насильства, наприклад, від експлуатації в проституції та порнографії.

35. Заборонено викрадати або продавати тебе. Протидіяти цьому має твоя країна.

36. Ти маєш право на захист від всіх форм експлуатації, що можуть завдати тобі шкоди.

37. Заборонено піддавати тебе тортурам або іншому жорстокому поводженню. Тебе не можуть засудити до смертної кари або довічного ув'язнення. Якщо тебе затримали, заарештували або помістили до ізолятора проти твоєї волі, це повинно бути крайнім заходом і на якомога коротший термін. До тебе завжди повинні ставитися з повагою, і ти маєш право на розміщення окремо від дорослих. Під час ізоляції ти маєш право контактувати зі своєю сім'єю, і твоя справа повинна розглядатися швидко. Права, передбачені Конвенцією про права дитини, мають застосовуватись навіть під час ізоляції проти твоєї волі.

38. Якщо тобі не виповнилося 15 років, тобі повинно бути забезпечено захист від участі у війні. Якщо ти постраждав/постраждала від війни, ти маєш право на захист і допомогу, яких потребуєш.

40. Якщо тебе підозрюють або визнали винним/винною у скоєнні злочину, з тобою повинні поводитися з повагою та гідністю. Державні служби та установи, з якими ти контактуватимеш під час судового процесу, повинні адаптуватись для тебе. Ти маєш право отримати допомогу юриста. Твоя справа має бути розглянута якомога швидше. Ніхто не може змусити тебе розповідати те, що ти знаєш, або зізнатися в тому, чого ти не робив/не робила.

28. Ти маєш право на освіту. У тебе повинна бути можливість безкоштовно відвідувати базову школу.

29. Школа повинна сприяти твоєму всебічному розвитку і готувати тебе до відповідального життя у вільному суспільстві. Ти також маєш навчитися поважати права і свободи людини, своїх батьків, власну та інші культури і природу.

31. Ти маєш право на дозвілля, ігри та відпочинок. Ти маєш право брати участь у культурних та мистецьких заходах.

1. Конвенція про права дитини застосовується до осіб віком до 18 років. У тексті конвенції «дітьми» називають як дітей, так і підлітків.

4. Всі країни повинні робити все можливе для реалізації прав, закріплених у Конвенції про права дитини. Це означає, що вони завжди повинні намагатися дотримуватися положень конвенції.

41. Якщо закони та нормативні акти твоєї країни надають тобі більше прав або кращі права, ніж передбачені Конвенцією про права дитини, слід застосовувати закони та нормативні акти цієї країни.

42. Твоя країна несе відповідальність за те, щоб і діти, і дорослі були ознайомлені зі змістом Конвенції про права дитини.

​Конвенція про права дитини у Швеції

Конвенція про права дитини є законом у Швеції. Це означає, що всі державні служби та суди повинні брати до уваги права дитини. Таким чином, державні служби, судова система та посадовці, що приймають рішення, отримують більше можливостей та обов’язків, зокрема:

  • приймати до уваги у своїй роботі права, викладені в Конвенції про права дитини;
  • залучати дітей до прийняття рішень, які їх стосуються;
  • зосереджуватись на виявленні та оцінці найкращих інтересів дитини.

Конвенція про права дитини застосовується так само, як і інші закони Швеції, такі як Закон «Про соціальний захист населення», Закон «Про шкільну освіту» та Кодекс законів про батьків та дітей.

З прийняттям Конвенції про права дитини як закону стає зрозуміло, що діти є окремими особистостями з власними правами. Тобто, діти не повинні розглядатися як власність батьків або опікунів – їх потрібно вважати окремими особистостями з власними правами.

Уряд також має стежити за тим, щоб і діти, і дорослі були ознайомлені з правами дітей.